Основи

Основи – це сполуки, що складаються з катіонів металічного елементу і гідроксид-аніонів (ОН).

Класифікація основ

Основи

Оскільки заряд гідроксид-йону дорівнює -1, то загальна формула основ М(ОН)n,

де n –заряд катіону металічного елемента Мn+.

Номенклатура основ.

Назва основи складається з двох слів: перше – назва металічного елементу, друге – “гідроксид”.

Наприклад: Са(ОН)2  – кальцій гідроксид;  Al(OН)3 – алюміній гідроксид;   LiOН – літій гідрксид.

Якщо елемент, що утворює оксид має змінну валентність, то після назви елемента у дужках римськими цифрами вказують значення його валентності.

Наприклад: СuОH – купрум(І) гідроксид, Сu(ОH)2 – купрум(ІІ) гідроксид.

Хімічні властивості основ

властивості основ1. Луги діють на індикатори

2. Основи взаємодіють з кислотами з утворенням солі і води

3. Луги взаємодіють з солями, якщо  утворюється осад. При цьому утворюється основа і сіль. Таким чином можна отримати нерозчинну основу.

4. При нагріванні основи розкладаються на оксид металічного елементу і воду (не розкладаються натрій, калій, цезій і рубідій гідроксиди).

Добування основ

1. Добування лугів

а) взаємодія лужних і лужноземенльних металів з водою

2Na  + 2H2O = 2NaOH + H2

б) взаємодія оксидів лужних і лужноземенльних елементів з водою

Na2О  + H2O = 2NaOH

2. Добування нерозчинних основ

взаємодія солей з лугами

CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4.

test-tube-waving-10926401

Повернутися до  сторінки “Основні класи неорганічних сполук”