Метал, що плавиться на долоні

Галій – досить незвичайний метал.

галійГалій – другий за легкоплавкістю метал після ртуті. Його температура плавлення становить 29,76 °C.

У наступному відео Ви можете побачити, як поводить себе ложка виготовлена з галію в склянці гарячого чаю.

Розплав галію має здатність  до переохолодження. Розплавлений галій можна охолодити приблизно на 10-30 градусів нижче точки плавлення, і він залишиться рідким, але якщо кинути в такий розплав шматочок твердого галію або сухого льоду, з нього миттєво почнуть рости великі кристали.

Галій –  крихкий як скло.

Галій є вкрай агресивним до інших металів.

[flash=550,412,http://www.yapfiles.ru/static/play.swf?st=null]

Галій – один з небагатьох металів, що розширюються при твердінні розплаву (інші – Bi, Ge).

Металевий галій малотоксичний, у свій час він навіть застосовувався у стоматології для виготовлення пломб. Це застосування засноване на тому, що при змішуванні порошку міді з розплавленим галієм виходить паста, яка через кілька годин твердне  і потім може витримати нагрівання до 600°C без плавлення.

У 1869 році існування галію передбачив Д. І. Менделєєв, який при створенні періодичної системи хімічних елементів, залишив вакантні місця в третій групі для невідомих елементів і назвав їх екаалюмінієм і екасіліцій (аналоги Алюмію і Силіцію ).

Спираючись на властивостях вже добре вивчених елементів, Менделєєв досить точно описав фізичні та хімічні властивості простих речовин, які утворені ними.

У 1875 р. французький хімік Лекок де Буабодран досліджував спектр цинкової обманки. У цьому спектрі була виявлена нова фіолетова лінія, яка  свідчила про присутність в мінералі невідомого елемента.  Лекок де Буабодран доклав максимум зусиль, щоб цей елемент виділити. Зробити це виявилося непросто: вміст Галію в руді був менше 0,1%. Після тривалих дослідів вчений отримав нову речовину, але в дуже невеликій кількості (менше 0,1 г), тому вивчити її фізичні і хімічні властивості Лекок де Буабодран зміг далеко не повно.

Повідомлення про відкриття галію – так на честь Франції (Галлія – її латинська назва) був названий новий елемент – з’явилося в доповідях Паризької академії наук.

 

Менделєєв дізнався про це відкриття з опублікованої доповіді  і виявив, що опис нового елемента майже в точності збігається з його описом передбаченого раніше екаалюмінію. Він відправив відповідний лист Лекоку де Буабодрану, в якому вказав, що густина нового металу визначена невірно і повинна бути 5,9-6,0 см3, а не 4,7 см3.

Лекок де Буабодран ще раз виділив і ретельно очистив зразок галію, щоб перевірити результати перших дослідів. Деякі історики науки вважають, що робилося це з метою осоромити самовпевненого російського «провісника». Але досвід показав зворотне: помилився першовідкривач. Пізніше він писав: «Не потрібно, я думаю, вказувати на виключне значення, яке має густина нового елемента щодо підтвердження теоретичних поглядів Менделєєва»

You may also like...

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.

*